Зранку 24.02. о 4:40 стояв на робочий автобус,коли побачив в небі щось летіло і гуло,тоді прозвучали вибухи,різко в повітрі запахло порохом. В далечині піднялися стовпи чорного важкого диму. По приїзду на роботу дізналися що россія напала на Україну, зв'язок мобільний був відсутнім майже 2 години, потім потихеньку почав відновлюватися і вперше почув як по всьому місту залунала сирена тривоги.
Всіх відправили додому,але дістатися було важко.
Транспорт не ходив, таксі брало захмарні гроші і вільних машин було дуже важко спіймати, прийшлося 15км йти пішки. місто Запоріжжя вимерло.проспект був пустий,людей на зупинках було купа.ввечері чутно було вибухи ,з балкона було видно заграву,йшли бої .
В магазинах підскочили ціни на всі продукти,полки були пусті,смітали все що бачили.банкомати не працювали,бо пусті були,аптеки зачинені.
Вночі біля 3ї години поряд з будинком розірвалася ракета.їх було видно як запускають,було дуже страшно.в сусідньому будинку повилітали вікна,народ повисипав на двір.сховищ не було,лише підвали але в них було страшно і не пристосовані були вони для сховищ.
Спочатку війни доводилося вставати о 5й ранку й йти займати чергу в маркет в надії дістати муки чи хліба,але не завжди це вдавалося,люди гребли все підряд,згодом на смітниках бачив хліб запакований і всохший.
Я вспів в останній момент визти своїх рідних з окупованого Василівського району.на кошти не дивився бо це були мої рідні,взагалі я віддав 18000 грн,всі свої збереження,але я не жалкував.по дорозі на виїзд в сірій зоні мої батьки потрапили під обстріл,так розважалися росіяне,але дякуючи Богу ніхто не постраждав!
Вже 1.5 року мої батьки знаходяться зі мною.
Одразу по приїзду,волонтери дуже допомогли,харчами,гігієною,підказали куди звертатися за допомогою.
Зараз я працюю на Метинвесті.робота слава Богу є.торік фонд допоміг пару раз гуманітаркою.
Про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року мені нагадує термос що подарували волонтери після обстрілу мирної колони що готувалася на виїзд 30.09.2022. було багато жертв,загинуло багато знайомих.це спогад на все життя!