У перший день війни я не могла повірити, що почалась війна. Потім Гуляйполе почали бомбити. Було дуже страшно виживати в підвалі. Не було води, продуктів та ліків. Всі магазини та аптеки були закриті. Воду підвозили. Так я прожила два місяці. 

З чоловіком ми виїхали до Запоріжжя. Тут винаймаємо квартиру. Я вдячна всім волонтерам і організаціям, які нам допомагають. 

Іноді чоловік навідується додому, доглядає будинок. Дуже хочу повернутись, але поки це небезпечно. Сподіваюсь на завершення війни.