«Було повне свавілля, росіяни заходили до будинків, забирали цінні речі. Ми готували їжу у дворах на вогнищах, об'єднувалися з усіма сусідами, бо в когось був генератор, в когось – вода, а в когось – продукти. Ми дуже згуртувалися, але жахливою ціною», – зі сльозами на очах згадує Ірина Теплюк. Після окупації помер її свекр - не витримало серце. Повертатися до рідного селища після всього пережитого жінка не наважується.