Вся наша сім'я спала... Коли дізнались та почули перші вибухи. 

Було дуже страшно виїжджати з дому.

З гуманітарною катастрофою стикнулися - не було хліба. Чекали, поки з'явиться. З початком війни втратила роботу. Але, коли повернулася, через півроку знайшла роботу. Але заробітна плата дуже маленька. 

Донька дуже злякалася (вона має інвалідність - операція на серці). Спочатку цього не було видно, але потім ми відвідували психолога, коли повернулися. 

Були приємні моменти - наші сусіди нам дуже допомогли, коли ми евакуювалися. Забрали до себе, накормили, напоїли)))) 

Є речі, які нагадують  про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року - це зимовий одяг, в якому ми втікали. До сих пір не можу його носити(((((