"Були вимушені виїхати на евакуаційному поїзді, бо наше місто постійно бомбив ворог"

Вітаю! Мене зовуть Микола, мені 8 років. Раніше я мешкав в м. Попасна Луганської обл. Моє місто дуже подобалося, я навчався в школі №1. У мене були друзі в школі та в комп’ютерному центрі. Але ми з мамою та старшим братом були вимушені виїхати на евакуаційному поїзді, бо наше місто постійно бомбив ворог. Так ми опинилися в м.Чернівці та мешкаємо у гуртожитку. Тут у мене 3 друга: Данило, Степан та Матвій.

В квітні мамі передали, що наш дім повністю зруйновано, а в мене там залишились всі іграшки, книги та багато лего Майнкрафта. Мені дуже допомагає мій старший брат Олексій бути сміливим. Він мене підтримує.

Я дуже хочу щоб скінчилася війна і ми з родиною повернулися в свої місто, я пішов до своєї школи та зустрітися з друзями. У мене нічого не залишилося, але я можу Святому Миколаю намалювати малюнок. Я вдячний захисникам, що захищають Україну та людям, які допомагають. Моя мрія - це велика коробка лего Майнкрафт. Дякую тобі за турботу.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/