Я проживала в м. Суми. О 5 годині зателефонували батьки з Охтирського району, сказали, що розпочалася війна. Ми взяли деякі речі і поїхали до батьків. По дорозі з Сум до с. Боромля ми зустріли російські війська, які вже заїхали колонами. Було дуже страшно. Приїхавши в село, пережили великий стрес, коли залітали літаки і кидали авіабомби. Потім ми опинилися в окупації…
Була нестача продуктів, тому що магазини були всі розбиті, навіть хліб окупанти завозити не давали. У нас була кукурудзяна мука, ми мололи кукурудзу на ручній м'ясорубцi і пересiвали на сито, так виходила мука. Змiшавши її з пшеничною, щоб заощадити, ми пекли паляницi, оскільки хлiба не було. Світла не було більше місяця, ні зв'язку, ні інтернету.
Живемо з родиною разом, у нас дружня сім’я. Роботу втратила, але маю тимчасовий підзаробіток.
