Я мешкаю на підконтрольній території України. Коли ми з чоловіком стояли на балконі, просто відпочивали, то побачили, як почали бомбити Новолуганське. Бачимо – бомби летять та поспіль падають.
Наш будинок потім постраждав. Постріляли, усі вікна побили, балкон розгромили. Але ми вже все поновили. Лише нерви не відновили.
Доводилося сидіти й у підвалі. Набула цукрового діабету і втратила у війну батьків. Дітей не бачу вже сім років.
