До війни я працювала в АТБ. Нині в декреті, чекаю на народження дитини. Одного разу через нерви у мене стався викидень. Це був жах.  

Евакуйовувалися ми до Львова, але швидко зрозуміли, що ми там нікому не потрібні. Серед евакуйованих було багато алкоголіків та наркоманів. Тепер живемо у Миколаївці.

З ліками зараз важко. Вони тут дуже дорого коштують.

Чоловік служить у війську. Сподіваюся, залишиться живим і здоровим.

Хотілося б, щоби війна закінчилася нашою перемогою.