Мені 32 роки, проживаю в місті Лебедині Сумської області.

Ми були вдома, готувалися до дня народження молодшої дитини, але свята не сталося, бо прийшла війна.

Шокувало все, але найбільший страх, коли літали літаки над головами і стріляли поряд з нашим будинком.

Тоді два дні не було світла, так само проблеми були з їжею. Не можна було кудись вийти через обстріли, було дійсно тяжко. 

Війна негативно вплинула на всю родину. Діти і я стали боятися кожного звуку - дуже насторожила нас війна. Мій страх - більше за дітей, тому що вони маленькі. Але самі себе заспокоюємо тим, що все буде добре.

Хочеться, щоб війна закінчилась найближчим часом. Саме головне, щоб був мир на землі.