Іван Жихор, 8 клас, Чернівецький філософсько-правовий ліцей № 2

Вчитель, що надихнув на написання есе - Галина Василівна Іванчук

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Зараз в Україні триває повномасштабне вторгнення Росії вже четвертий рік. Більшість людей змушені були залишити свої домівки, але багато хто не міг виїхати самостійно — наприклад, люди з інвалідністю або ті, хто є доглядальниками за такими людьми. Без допомоги волонтерів або інших небайдужих вони не могли б врятуватися від війни.

Моїй родині також була надана допомога від міської ради. Я, тато, бабуся і дідусь змогли виїхати із міста Лисичанськ на автобусах які були надані міською радою. Ми змогли виїхати до більш безпечного регіону, а саме до міста Кременчук, Полтавська область. Там моїй сім’ї допомогли родичі, надавши домівку. Згодом я з батьком поїхали до Чернівців, де нам допомогли друзі, надавши тимчасове житло, поки ми не знайшли постійне. Також нам допомагали благодійники та волонтери. Без їхньої підтримки я не знав би, як далі жити, і не відчував би себе у безпеці.

Цей досвід назавжди змінив моє сприйняття світу. Я побачив, наскільки велике значення має людська доброта, підтримка та взаємодопомога. Завдяки щирій допомозі незнайомих людей, родичів і волонтерів я зміг відчути захист і надію навіть у найважчі часи. Я зрозумів, що допомога та підтримка від рідних, друзів, знайомих і навіть сторонніх людей дають надію, що на те, що тяжкі часи минуться і настане мирне і щасливе життя.