Служила за контрактом ЗСУ. Зіткнулася з труднощами коли батьки і діти знаходилися в Луганській області а ми стояли на позиціях в Бахмуті і не могла вмовити батьків виїхати за станом здоров'я і розуміючи що може бути окупація тієї території і можу назавжди втратити діточок і батьків. І кожен раз коли не могла додзвонитися додому сердце кров'ю обливалося від страху втратити найцінніше.

Було нелегко діточкам і батькам коли вони їхали лише в тому чому були. Я усіма силами намагалася надати дітям і батькам фінансову допомогу щоб у них було щось. Наша родина розірвана на шматочки діточки з батьками в одному місці ще деякий час я служила і зіткнулася з психологічними проблемами у діточок і зі своїм похитнутим здоров'ям звільнилася а брат і бабуся с дядьком в окупації бо бабуся дуже тяжка і її не могли вивезти тож брат і дядько не покинули її одну в її роки

Зараз без роботи. До війни пішла служити, бо ще з 2014 хочеться миру і спокою в нашій державі. Хочеться знайти роботу і забезпечуваьи родину і допомогати людям бо деякий час працювала волонтером і знаю як чудово допомагати тим хто є нуждающій.

Сторінки в соц.сітях погибших побратимів. І спогади їх живими з посмішкою на обличчі до їх загибелі нагадують мені про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року.