Коли я дізналася про початок російського вторгнення, була в Україні, нікуди не виїжджала і залишаюсь по сей час з п'ятьма дітьми та матір'ю.

Під час війни ціни росли, як на дрожах, я на той момент була безробітна, перебувала в центрі зайнятості .

Роботу було важко знайти, так як маю малу дитину і багатодітну мати всі відмовлялися брати.

З гуманітарними проблемами не стикнулися, так як отримувала допомогу на дітей.

В перші дні війни було страшно, що робити, куди їхати , як жити далі,  дуже хвилювалася, що буде далі з дітьми. 

Приємно вразила підтримка дітей.

Роботу зараз маю, до війни працювала продавцем, зараз працюю прибиральником. Планую змінити професію, так як маю педагогічну освіту.