Я не очікував від Росії, що вони так нагло полізуть. До останнього не думав, що війна буде. В Краматорську я бачив кожен день, як ракети літали. У мене над головою їх скільки пролетіло! Війна є війна, хорошого мало. Батьки наші пережили війну, і нам дісталося пережити.

Якщо чесно, то я не по своїй волі виїхав. Діти мене просто умовили. Виїхав, тут знайшов себе і працюю. Я вже тут два роки. Їжджу часто в Краматорськ.

Було раніше більше прильотів, зараз їх менше. Виїжджало тоді багато людей, багато і повернулося. А мене тримає робота, то я вже допрацюю і поїду.

Треба повиганяти росіян до кордону, тоді війна і закінчиться. Але поки що їй кінця я не бачу.

Хочу, щоб у майбутньому усім було добре, всі радувалися життю, щоб людям легше жити було. Щоб всі посміхалися і радувалися, адже життя одне.