Ми жили мирно і спокійно, постійно працювали. Мені 54 роки, я з Лебедина. Директор будівельної фірми. Мої робітники повинні були їхали в Краснопільський район, а мені зателефонували з адміністрації і сказали відмінити поїздку, бо почалася війна.

Мене найбільше шокує відношення людей до війни. Багато хто ще нічого не зрозумів. Є таке відчуття, що для когось війна наче дуже далеко.

Ми дуже багато допомагали гуманітарною допомогою і вивозили людей. Отримували допомогу і від Фонду Ріната Ахметова. Багато було допомоги, і це приємно радувало.

Війна негативно вплинула на психіку. Велика кількість людей стали морально дуже подавлені,

Я вірю, що скоро війна закінчиться, і все для цього роблю. Зараз потрібно усім працювати на перемогу, щоб наше майбутнє було гарним.