Моторна Аліна, 9 клас, ОЗ "Василівський ліцей" Вигодянської сільскої ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Паулаускас Світлана Вікторівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Насправді світ тримається на людях, які у найважчий момент знаходяться поруч. Це ясно продемонстрував початок повномасштабної війни в Україні. Точка неповернення - момент, після якого вже нічого не буде, як раніше. Такі події залишають слід не лише у історії, а й у серцях людей.

Багато базових для нас колись речей, по типу води, електрики та тепла, тепер доступні далеко не для кожного, але найбільш недоступним для нас усіх стало відчуття безпеки. Ніхто не впевнений у тому, що буде завтра. Всі плани відкладені у далеку скриньку, поставлені на паузу, як і нормальне життя.

Саме у цей час ми усвідомлюємо, наскільки велике значення має сила допомоги. Медики, які працюють цілодобово під обстрілами. Волонтери, які кидають всі свої справи заради допомоги іншим. Люди, які були простими незнайомцями, але ділились останнім. Допомагали навіть люди, які ніколи не були в Україні.

Вони всі зробили вибір не бути байдужими: саме завдяки цим людям повертається надія, зберігаються цілі міста і люди отримують другий шанс на життя. Усе це прояв людяності та співчуття, яке війна так намагається знищити.

Зараз ми допомагаємо не лише для сьогоднішнього виживання, ми робимо це заради майбутнього покоління. Маленькі діти не бачили світу до війни, деякі навіть не встигли спробувати навчання у офлайн режимі, але вже відчули страх від сирен та вибухів. Не можна дозволити цьому стати для них нормою.  
Там, де є бажання простягти руку допомоги, є шанс на відновлення. Ми щодня маленькими кроками, дрібними добрими справами наближаємось до миру. Він не з'явиться раптово, він зросте з довіри і милосердя, зі співпраці і готовності бути поруч, навіть коли важко. Це довгий шлях, у кінці якого нас чекає світле майбутнє.

Війна змусила нас переосмислити все, зрозуміти, наскільки потужною може бути підтримка, тому важливо не забути це навіть після її завершення.