У Лимані було дуже гучно, ми не могли там знаходитись. Виживали за рахунок запасів. Продукти були дуже дорогі. Ми всі сиділи у підвалах. Воду брали зі свердловин. У нас був колодязь. З Лимана ми виїхали у квітні на своїй автівці - встигли до окупації. Жили у незнайомих людей в Полтаві.
Наша бабуся померла від онкохвороби, бо не змогла отримати лікування. Дуже її шкода.
Сподіваємось на завершення війни. Хочеться відновлювати будинки й жити в Лимані. Плануємо саджати город.
