Одного разу ми поїхали на море. Це було у 2014-му. Бабуся й дідусь залишилися вдома.
Одного вечора бабуся зателефонувала мамі. Я тоді каталася на поні. Бабуся сказала, що вони сидять в окопі (це не точно) і зараз іде обстріл.
Мама злякалася. Потім розповіла мені. А я сиджу на поні й плачу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.