Біля мого будинку розташована військова частина. Вранці 24 лютого я почула три вибухи саме через атаку частини. Так почалася війна в моїй рідній Боровій. Я довго чекати не стала, бо боялась опинитись в окупації. Виїхала з родиною до Полтави.

У Боровій залишився мій дідусь. Пів року він прожив в окупації. Селище бомбили з авіації, різних видів артилерії. Я дуже хвилювалась за дідуся. Там не було води та світла. Також не працювали магазини та аптеки. Дідуся рятували запаси їжі. Ліки я йому передавала через знайомих.

Я чекаю на завершення війни та повернення додому. Сподіваюсь, скоро побачу своїх рідних.