Коли почалася війна, ми поїхали до Сум із дітьми, потім до Львівської області. Ми там були до весни 2015 року, згодом повернулися.

Пам'ятаю, як ми сидимо у маршрутці, і я бачу дорогу, якою ми їдемо. І бачу розриви, бачу, як летять каміння та шматки землі позаду нас. І після цього у мене розвинулася фобія, я не можу їздити у транспорті.

Я вийшла на роботу до дитячого садка, а там все побито – вибух був біля будівлі. Боже, а якби хтось там був у цей час? Якби ж діти?