Шуляшкіна Вікторія, учениця 8 класу Ліцею імені Тараса Шевченка

Вчитель, що надихнув на написання есе - Папіжук Анастасія Андріївна

Чому бути українкою - це моя суперсила?

Наша країна – вільна демократична держава, що розташована у самому центрі Європи. І хоча вона й не належить до розвинених країн, я вважаю її найкращою у всьому світі.Насправді я пишаюсь тим, що я українка. Моя країна багата на історію, культуру та традиції. Я пишаюсь тим, що мій народ працьовитий, витривалий, незламний, розумний, ще є багато прикладів, що я пишаюсь своїм народом. Ми маємо талановитих письменників, художників, музикантів, спортсменів, ці всі люди роблять нашу країну знаменитішою.

Я пишаюсь тим, що українська кухня надзвичайно смачна та різноманітна. Мій народ заслуговує на повагу та повне визнання у всьому світі. Але головним є те, що українці ніколи не здаються. Саме тому я пишаюсь тим, що я - українка !

Український народ віками томиться від «спраги». Після 24 лютого Україна відверто дивує: як така дисфункціональна та корумпована країна виявилась такою сильною. Справжня суперсила українців – єднатись перед обличчям небезпеки. Духовність, Віра, дух Свободи та гостре відчуття потреби боротьби за Справедливість – ось вони – фундаментальні камені нездоланності Українського козацького духу.

А настільки щирою та справжньою є молитва там, де свистять кулі та вибухають міни і снаряди. Молитва, на котру, немов у бліндажах духовних, частенько збираються побратими різних конфесій, а то й віросповідань. Молитва за Перемогу, за Україну, за побратимів, за Майбуття.

Ворог намагався захопити нашу країну за три дні, але всупереч усім перешкодам і похмурим сценаріям, Україна не впала. Україна жива та б’ється. Адже саме сила духу та прагнення зберегти нашу державу згуртувала всіх нас у протистоянні з агресором. Війна, як ніколи, згуртувала українську націю, мобілізувавши весь її потенціал на відсіч ворогу. Вона торкнулася кожної української родини, стала частиною нашого життя, а перемога у ній стала спільною метою всього українського народу. Замах на незалежність, демократію, волю, життя.

Честь і слава незламним рятувальникам, героям без зброї - готових завжди прийти на допомогу тим, хто чекає захисту: ліквідовують наслідки обстрілів, відновлюють критичну інфраструктуру, гасять пожежі та розміновують нашу землю.

В країні зараз дуже нелегка ситуація, мені дуже шкода, що ця ситуація, як війна, торкнулася моєї країни, я допомагаю своїй країні тим, що стараюсь добре навчатись, тому що в майбутньому війна вплине на нашу економіку, і щоб її підняти, нам потрібні розумні спеціалісти в своїй роботі.

В школі у вільний час займаємося волонтерством, плетемо сітки , збираємо гроші на ЗСУ, зараз багато постраждалих людей, які стоять у статусі біженців, ми зобов'язані мінімально допомогти людям, які стали жертвами російського діяння на наших територіях.

Ми підтримуємо ЗСУ, малюємо малюнки, пишемо листи. Допомагайте наблизити перемогу, доєднуючись до акцій в підтримку України.