Ранком 24 лютого 2022 року Світлана прокинулася від сильного вибуху, і спочатку не могла повірити, що це напад росії на Україну. Вона згадує, як почала дзвонити знайомим і стежити за новинами, розуміючи, що атака йде з різних напрямків. Вона не могла виїхати одразу і тому просто спостерігала, як багато людей виїжджали з її рідного міста. Зовсім скоро російські війська зайняли місцеві адміністративні будівлі та інші установи. Вона залишалася в місті протягом восьми місяців окупації, намагаючись продовжувати звичне життя, садити город та доглядати за своєю землею. Окупанти вели себе зухвало. Врешті-решт вона вирішила виїхати з окупованої території через росію, Литву, Латвію, Польщу та повернулася до України.