Олег Вишневський

"24 березня я вирішив самостійно поїхати до Маріуполя. Без конвою та домовленостей"

Із Маріуполя Олег із родиною виїхав 26 лютого. Спочатку - до Запоріжжя. Потім - до Дніпра. Але в місті залишалася колишня дружина із сином з інвалідністю та теща.

"6 або 7 березня приїхав до Запоріжжя. Там формувався конвой. Передбачалося поїхати до Маріуполя. Але в районі Василівки нас розвернули. Вирішив їхати сам. Без конвою та домовленостей. Подзвонив знайомому у Бердянськ. Він уже їздив до Маріуполя. Порадив, як їхати. Максимум три машини. 16 блокпостів. 24 березня мені вдалося самому приїхати до Маріуполя.

Я їду нічийною землею. Стоять протитанкові їжаки. Люди зі зброєю. Я вперше побачив окупантів. Зупинили. Горів танк. Незрозуміло чий. Молодий попутник почав робити селфі. Я кричу: "Швидше". Ми проїхали 2 км. І пролунав страшний вибух. Танк.

Маріуполь. Мамин будинок відкритий. Я забрав її фото. Вона вже померла. Поїхав до колишньої дружини. Валяються дроти. Іскри. Якісь купи... – зрозумів, що то загиблі люди. Вони були накриті ганчір'ям. З купи стирчить черевик. Я в шоці.

Сусідній 26 будинок догоряє. Мій наче цілий. Я взяв їжу. Відкриваю багажник. Люди виходять з підвалів. Один, другий, третій, четвертий. Питаю, де жінка з дитиною? "На 5 поверсі". Я піднімаюсь нагору. Перестрибую дірку у сходовому проході. Їхні очі не описати! Як кидати квартиру? Шуби, телевізор. Я дав їм 5 хвилин", - розповів житель Маріуполя Олег.