Пані Віра все життя прожила в Сіверськодонецьку. Жінка і не думала, що колись доведеться залишати рідний дім. Але війна вирішила інакше. Коли почалися сильні обстріли, вона ще сподівалася, що все минеться. Але йшли дні, а ставало тільки гірше. У квартирі зникло світло, не було газу. Гуркіт не стихав ні на мить. Майже місяць вона жила в цьому жаху, доки їй не допомогли виїхати.