Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Марія Опанасенко

"Вчителька заховалась у погріб. Хіба таке може бути?"

переглядів: 223

Державна служба якості освіти України та управління Державної служби якості освіти у Київській області діляться історіями вчителів закладів освіти, які в непростих обставинах надихають дітей продовжувати навчання.

Марія Опанасенко

Посада    вчитель фізики та математики Гайшинської гімназії Переяславської міської ради Бориспільського району Київської області.

"Сьогодні навчання дітей відбувається у незвичних для нас умовах. Це виклик не тільки для дітей, сімей, а й для вчителів. У непрості часи війни діти так само переживають стрес і тривогу. Їх відчуття посилені тим, що вони не завжди розуміють, що відбувається. Тому у нинішніх умовах нам слід перемістити фокус уваги з академічних успіхів на підтримку і нормалізацію психічного стану учнів. Зараз це нормально. Ми всі можемо і повинні долучитись до цього в рамках викладання свого предмету. 

Уроки фізики та математики я проводила на платформі Meet. Використовувала різні канали подання інформації: розповідала наживо, уроки у вигляді презентацій, онлайн - лабораторні роботи. Під час проведення уроків намагалася з учнями жартувати, посміхатись до них, викликати посмішку у відповідь. Гумор має терапевтичну дію. 

Привітавшись на початку заняття у 6 класі, учні з неприхованим занепокоєнням запитали: «Попереднього уроку не було. Вчителька заховалась у погріб. Хіба таке може бути?».

Я їм пояснила, що якраз в той час була повітряна тривога. У таких випадках я теж під час онлайн - уроку спокійно повідомляю учням, що оголошено сигнал, акцентуючи увагу фразою «Ви йдете у безпечне місце, яке встановлено вашою родиною», пропонуючи учням натиснути кнопку «вийти з конференції» та кнопку «вимкнення комп’ютера».

Під час проведення онлайн-занять залучаю учнів до активної роботи: висловлювання своїх ідей та пропозицій, надаю можливість їм спілкуватись між собою. Адже коли діти ходять до школи, то вони не тільки навчаються – вони ще спілкуються, взаємодіють з іншими, зустрічаються з труднощами і викликами. З іншими дітьми вони набувають соціальних компетенцій. Це важливий досвід, що відбувається поміж уроками. 

Ось так намагаємося працювати і перемагати щодня на нашому, освітянському фронті. Тримаймося і разом до перемоги! Все буде Україна!"

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Київська область 2022 Текст Історії мирних жінки психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення освіта робота діти перший день війни 2022
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій