Історії, які ви нам довірили
Коли в те місце, де кип'ятили чайник, прилетів снаряд, Володимир дивом залишився живим. Разом із сім'єю ночував у підвалі. Бачив, як горять сусідні будинки. Пережив авіаудари. Виїжджав із уже напівзруйнованого Маріуполя.
Про те, що почалася війна, Володимир дізнався з дзвінка керівника, одразу зателефонував мамі, вона плакала. Вирішив відвезти маму, дочку та племінницю на дачу, а сам продовжував чергування на заводі. З 28 лютого на 1 березня була остання зміна.
Коли в місті відключили світло, газ і воду, почав їздити до драмтеатру, там намагалися організувати виїзд, але через постійні обстріли це було неможливо.
Почалися постійні вибухи, горіли сусідні будинки, важко було знайти притулок. Коли жили в окупації, загарбники ставилися до людей, як до собак. Заздрість разом з ненавистю. Зважилися та виїхали, обминали міни, машина дивом уціліла.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
