Історії, які ви нам довірили
Ірина Кузьменко розповідає, що роблять вона та її діти під час повітряної тривоги.
Що я роблю під час повітряної тривоги.
Варіант 1.
Я на дворі. Йду з/до волонтерского центру або в артілі з дівчатками займаюся суспільно корисною роботою (всяке різне).
До речі, хто залишився або повернувся додому, щиро запрошую долучитися до нашої артілі. Разом допоможемо!
Варіант 2.
Я вдома. Чемна мама – йду з дітьми в укриття. Бо хто ж приклад показуватиме? А в укритті теж є, чим займатися. Переписуюся зі знайомими (так, переважна більшість переписок, то якраз я тут). Читаю швиденько новини. І обов'язково у боті Кібер Армії виконую нескладні, але корисні для інформаційного фронту завданнячка. А ще контролюю лівим вухом дівчат у спробах вивчити ще одну мову.
Щось останнім часом побільшало тих хвилин в укритті.
Варіант 3.
Я сплю. Бо мій організм просто вимагає сну в стресових ситуаціях. Рівень довіри до хлопців з ЗСУ – сплю майже завжди в піжамі.
Дякую та вірю ЗСУ за кожен день і ніч! Я впевнена, що зараз Бог носить форму ЗСУ!
Історія з відкритих джерел.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
