«Війна – жах, що охоплює людину, коли замість живих людей навколо тебе мертві»

Бєлєвцова Діана, 16 років, комунальний заклад «Кочетоцький ліцей», смт Кочеток

Есе «Один день»

Війна – озброєне протистояння. Але тільки цим не можна охарактеризувати війну. По-перше, це страх людей. По-друге, ненависть людей один до одного. По-третє, це повне руйнування міст, домівок людей, пам’яток. Протягом війни людина не може відчувати щастя, бо знаходиться кожної хвилини на грані смерті.

Коли б кожному з них довелося пройти через це, наступного разу, може, вони й не починали війну. Війна – це жах. Війна не буває доброю, це завжди погано.

Багато людей вмирають на війні, але ніколи навіть не знають, що людина – це індивід. У кожної свій внутрішній світ. Під час війни нікому до цього не має діла, людей рахують сотнями та тисячами. На мою думку, це найстрашніше.

Ось ти жив, працював, творив та самовиражався. Потім почалась війна, тебе забрали в армію. Після цього вбили десь у бою. Твоє життя закінчилося. А скільки всього міг би зробити… Усе це війна. Вона в усьому винна.

Війна для країни – це розруха, голод, збитки та економічне падіння. А для світу – це шрам на усе життя, який ніколи не загоїться і не забудеться нащадками.

Герої війни завжди будуть в пам’яті своїх дітей, онуків, правнуків як люди, які дали їм можливість мирно та спокійно жити. Щоб люди були щасливі, треба, щоб у цілому світі був мир.

Ті, хто побував на війні, особливо цінують мир і дуже не люблять розповідати про війну. Це й не дивно. Тому мир для людей значить дуже багато. Мир на землі для них означає можливість жити повним життям, працювати, ростити дітей і не боятися за життя своє і своїх близьких.

Мир – це найцінніше, що тільки може бути.