Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Анастасія Самарська

"Про що може думати дівчинка дев’яти років?"

переглядів: 312

Самарська Анастасія

Науковий ліцей комунального закладу вищої освіти "Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія"

Дитячі очі, чисті мов кришталь,
Дитяча усмішка – яскрава та натхненна,
Навіщо їм відчути страх і жаль?
Подих війни відчути близько та буденно …

Весна 2014 року. Мені було дев’ять років. Про що може думати дівчинка дев’яти років? Звісно ж – не про війну. Дівчинка дев’яти років думає про цукерки, морозиво, прогулянки з друзями, про виставу у цирку, новеньке платтячко та того красивого котика, якого обіцяла купити мама, якщо я буду гарно навчатися.

 Я тоді була в третьому класі та відвідувала музичну школу. Пам’ятаю, як у мене мокріли долоньки, коли потрібно було складати іспит з гри на фортепіано або прописувати гами на сольфеджіо. Тоді мені було страшно. Страшно, що проґавлю якусь ноту, не зможу зіграти завдання вчителя.

 Але ні. Музична школа не була такою страшною, з усіма вимогливими вчителями,  бемолями та дієзами.

Що таке страх, розгубленість, невпевненість я відчула згодом.

Ми жили в звичайній двокімнатній квартирі з мамою та бабусею.

Мама приїздила ввечері з роботи та ми йшли на вечірню прогулянку. Заходили в супермаркет, мама купувала мені сік, та ми спілкувалися як пройшов день.

У той день, 12 квітня, ми дещо затрималися на вечірній прогулянці.

Коли ми прийшли додому, я зрозуміла, що трапилось щось погане.

Бабуся сиділа на дивані, в квартирі було темно, вона тримала пульт від телевізору  в одній руці, а іншу тримала біля чола. Мені здалося, що в неї підвищився тиск.

Мама підійшла до неї та спитала: «Мамо, тобі зле? Що трапилося?» .

У відповідь, бабуся обійняла нас обох, міцно так обійняла, а потім вимовила одне слово:  «Війна».

Саме в цей момент, я відчула такий знайомий з музичної школи холодок у долоньках, і вони помокріли.

 Це було страшно. Мама ретельно намагалася стримувати хвилювання. Бабуся розповідала подробиці новин, від неї лунало тихе: «Це ж так близько. Вони стріляють. Гинуть люди». Вона плакала.

Мама її заспокоювала, але очі мами нібито бігали зі сторони в сторону. Я підійшла до неї, пригорнулася, в очах тремтіли сльози страху, відчаю, в голові лунали думки, думки, думки. Я взяла маму за руку, і відчула, що її долонь така ж волога як у мене.

Боялися всі, і діти і дорослі… Саме того дня я подорослішала.

Саме в той день я зрозуміла, що таке справжній страх, розгубленість, а ще я усвідомила, які ж щасливі люди, які живуть в мирі, які не відчувають війну так поруч, а лише читають про події минулих війн у підручниках з історії.

 І тоді, мені – дев’ятирічній дівчинці, так сильно захотілося не морозива та платтячка, і навіть не красивого рудого котика – мені захотілося МИРУ, понад усе.

 Минули роки. Війна на Сході нашої держави триває. Ми подорослішали, мені майже шістнадцять. Ми навчилися жити в державі, де йде війна.. Але ми ніколи не навчимося без болю чути про втрати наших захисників. Деяким з них було двадцять, а деяким вісімнадцять. Майже мої однолітки, могли  б бути друзями. Але, мабуть, вони теж швидко подорослішали того дня, одного дня – 12 квітня 2014 року.

Життя кожної дитини України того дня стало іншим. І кожна дитина всім серцем бажає МИРУ нашій державі.

І всі ми віримо, що цей день вже дуже скоро настане. А поки на Різдво ми робимо більше пирогів, а на Великдень випікаємо більше пасок, готуємо яскраві писанки, та передаємо їм – юнакам та дівчатам, чоловіка та жінкам, які боронять нашу державу, щоб ми могли жити!

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Запоріжжя 2014 2021 Текст Історії мирних діти 2014 психологічні травми безпека та життєзабезпечення діти 2021 Конкурс есе 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій