Ганна живе на лінії розмежування. Постійно чути вибухи.
Коли обстрілювали селище, люди по шість годин сиділи у підвалі в темряві. Місяць не було світла, а на роботу доводилося добиратися, незважаючи на стрілянину.
Люди все ж городи садять, мають господарство.
Її дитина почала заїкатися після пережитого стресу, коли посеред ночі був обстріл і довелося швидко збиратися у підвал. Це був найстрашніший епізод у житті.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.