«Міни лягли з двох боків нашого будинку»

«Війна для мене – це…»

Складно сказати. Це важко перенести, важко. Спогади дуже погані. Дуже багато стріляли, саме ми потрапили під обстріл. Міни лягли недалеко, із двох боків нашого будинку.

Чи можете зараз згадати й описати момент, ось коли саме для вас особисто почалася війна на Донбасі?

Ну, більш сильно відчувалося десь із вересня 2014 року. Тоді я вперше побачила військових з автоматами. Я була в гостях, і вони саме попросили зайти, перевірити в подруги флігель. Чи немає когось, хто від них ховається, ми навіть не могли подумати, хто це. Потім, коли вже представилися, так, що українські війська.

Скажіть, будь ласка, про що розмовляли з рідними, сусідами, друзями в цей період? Які були розмови?

Ой, які там розмови? Ми переважно сиділи або по домівках, або багато сиділи в льохах, коли починалися обстріли. А ми ось під столом сиділи, коли бомби розірвалися недалеко від нас. У людей і гаражі побило. А так, багато хто хотів виїхати. Ми теж думали виїхати звідси, бо страшно. А куди їхати? Я майже не ходжу, паралізований один бік, тому залишилися на місці.

Тим паче тут все своє, шкода. А багато повиїжджали, у нас дуже багато залишених будинків. Це взагалі жах, і на цей час, як почалося з 2014 року, немає роботи, так донині і йде.

Тобто люди, здебільшого, зараз без роботи?

Так, роботи немає. Єдина робота – у продуктових магазинах, продавців приймають, підлоги мити, розкладати товар.

Скільки років їздили, у Луганську працювали, тепер у нас громада в Станиці Луганській. А все одно, нічого певного немає. Учителям зарплату місяці два або три не платили. Лікарям теж.

А школи працюють?

Працюють, вчаться діти. Погодьтеся, або 20 осіб раніше в класі, або зараз сім-дев’ять. Населення дуже мало.

Які ще зміни військові дії принесли у ваше життя, у ваш побут, у доступ до послуг, до тих самих продуктів, їжі?

Усе дуже подорожчало. Крім того, що продукти подорожчали, подорожчало взуття, одяг, медичне обслуговування. Ліки подорожчали дуже, без яких я не можу обійтися.

Для мене дещо там безкоштовне, як інваліду, а ось на лікування лягати потрібно двічі на рік. Ось зараз пандемія, у мене не виходить лягти полікуватися.

Я раніше їздила до Луганська, перекомісію робила на групу інвалідності. Тепер мені в Сєвєродонецьк їхати треба. А це набагато далі й набагато дорожче, звісно. У минулому році було 200 гривень, у цьому році не знаю, скільки буде, у наступному році не знаю, скільки буде. Мені раз на два роки треба їздити.

На цей час ви себе відчуваєте в безпеці вдома?

Ні-ні, абсолютно. Невідомо, що буде далі.

Тобто, по суті, постійно в очікуванні чогось?

Так, і ми тут усі такі. Переважно всі в очікуванні, як то кажуть, з одного боку, дива, може, щось зміниться на краще. А з іншого боку, дивишся – нічого не змінюється. Село починає вмирати потихеньку.

Після всіх труднощів, які ви долали, чого навчилися?

Не піднімати в руки непотрібні предмети, які ви не знаєте, що це, може, граната або бомба. Ось це єдине. І в ліс ми зараз дуже не ходимо, тільки по краєчку, хоч і було в нас тут травмування. Люди бояться ходити. Корів ганяють пасти, а піти в ліс кудись глибше, подалі страшно.

У мене однокласник нарвався на розтяжку на рибгоспі. У нас тут водойми були – риб розводили. Зараз, звичайно, поспускали водойми, риби немає. Раніше ми рибою цією ж і харчувалися. Побило ноги йому, око одне не бачить тепер взагалі й кисть відірвало. Це в 2015 році було, а зараз, на кшталт, тихо. Ніхто більше не нарвався ні на розтяжку, ні на міну. Добре, хоч так.

Ви або члени вашої родини отримували гуманітарну допомогу з 2014 року?

Я отримувала гуманітарну допомогу. Ми у школі отримували, не пам’ятаю, яка організація, по-моєму, Червоний Хрест. І тут також двічі я отримувала, здається, Рінат Ахметов. Там продукти й хімія була.

Яку роль ці гуманітарні посилки для вас зіграли?

Звичайно, велику, Ви що? Тоді неможливо було нічого купити, грошей абсолютно не було, хоч і магазини працювали. Тільки на хліб вистачало. Велику роль, звичайно. Ми дуже довго користувалися продуктами. Та й хімія теж, це ж і зубна паста, і порошок, і шампунь. Це взагалі, добре як було. Гарна була допомога.