Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Сергій Федоренко

"Люди навколо почали дивитися на небо."

переглядів: 297

Федоренко Сергій, 17 років, КЗ «Желаннівський навчально-виховний комплекс. Загальноосвітня школа I –III ст. – дошкільний навчальний заклад»

Особливо для мене війна розпочалася 26 травня 2014 року, коли я йшов зі школи зі своєю матусею. Тоді мені було дев’ять років. Коли ми йшли додому, я почув гуркіт і нічого не зрозумів. Люди навколо почали дивитися на небо. Ми не бачили нічого, але зрозуміли, що це звуки гелікоптера. Раптово перелякані люди повтікали у свої домівки. А ми здивовані побігли додому.

В той день ввечері ми дізнались, що був здійснений артобстріл Донецького аеропорту. Це були перші бойові дії.

Влітку, 24 липня 2014-го зранку, коли я був дома з батьками та дворічною сестрою, розпочався обстріл мого міста Авдіївки. На жаль, перші удари приймала моя дев’ятиповерхівка, і тоді почалася загибель людей. У цей день наше житло було зруйноване, і я усвідомив, що це був початок війни.

Наше життя потерпіло кардинальних змін.

За одну годину я і моя родина залишилися без даху над головою, моя родина стикнулася з новою реальністю.

Ми вимушені були стати переселенцями і покинути моє рідне місто Авдіївку.

Ми переїхали до села Сергіївка. В той час ми зазнали скрутне матеріальне і фізичне становище. Я розпочав навчання у новій школі, особливо для мене це було не дуже легко, бо школа знаходиться за чотири кілометри від дому.

Але я зміг зламати свій страх та хвилювання і адаптуватися на новому місці. Мене прийняли дуже добре, з’явилися нові знайомі та друзі.

На сьогоднішній день я випускник 11 класу, мені 17 років. На жаль, війна ще триває і мир не настав, наше житло досі не відремонтоване. І сьогодні я вже чітко усвідомлюю наслідки цієї війни. Це  зруйновані домівки, скалічені люди, це загиблі мирні жителі та військові. Це дуже моторошно і страшно.

Але я мрію і сподіваюсь, що ця війна нарешті закінчиться і не буде більше жертв. Я дуже хочу, щоб більше люди не зазнали таких страшних змін у своєму житті, як я і моя родина.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Авдіївка 2014 2021 Текст Історії мирних діти 2014 переїзд психологічні травми безпека та життєзабезпечення діти 2021 Конкурс есе 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій