Наталія Петрівна молила Бога і плакала, коли почалася війна у Горлівці.
Вона залишилася без роботи, разом із дітьми змушена була переїхати в будинок троюрідного брата.
Жінка з болем згадує випадок, коли загинув однокласник її сина, хлопчику було п'ятнадцять років.
У цей нелегкий час благодійні фонди допомагали людям. Вона дуже вдячна Рінату Ахметову за його турботу та підтримку.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.