З 3 березня моє місто окуповане російськими агресорами. Проживання у місті було неможливим, бо постійні обстріли та блок-пости із перевірками майже до роздягання, постійний страх, залякування і відсутність тепла, їжі та медикаментів. Через все це ми вимушені були з однією сумкою виїхати із міста. Найважче було жити у підвалі. І постійно зникали люди, а підозрілих їм людей забирали на яму.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: