Для Олени Євгенівни із Запоріжжя війна не стала несподіванкою, але було дуже прикро. Її батько воював у Другу світову війну, потім працював над відновленням металургійної галузі у різних містах України. Героїня вважає, що йому було б неприємно чути про бойові дії у себе вдома з онуками своїх однополчан. Жінці боляче дивитися в сумні очі людям, які змушені шукати прихистку від війни, але вона вірить в те, що Україна розквітне.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: