У перший день війни я поїхала на роботу, хоча вже чула вибухи. На той час я перебувала в Запоріжжі. Потім до мене приїхав син. Він має інвалідність через ваду зору, тому йому потрібно було пройти лікування. Через активні бойові дії додому у Запорізьку область він вже так і не повернувся. Зараз живе зі мною.
Найбільше мене шокувала сама війна. Я не очікувала, що росіяни вторгнуться до України.
Багато моїх рідних зараз в окупації. Я не можу передати, що там коїться. Це просто жах.
Я би хотіла повернення мирного життя. Щодня думаю саме про це.
