Російсько-українська війна, попри високий рівень документування, ризикує стати однією з найбільш скомпрометованих. Про те, що робити, аби уникнути небажаного сценарію, розповів науковець Антон Дробович під час публічного заходу у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Антон Дробович — науковець, громадський діяч, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки. Інтерв’ю модерувала Наталя Ємченко, директорка з комунікацій System Capital Management, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.


Видання «Історична правда» опублікувало скорочену версію розмови. Прочитати її можна тут.
 
Подивитися повну версію бесіди можна тут.

На думку Антона Дробовича, сьогодні існує багато рівнів фіксації правди про війну: від особистісних проявів до системних проєктів. Проте частина ініціатив, які здійснюють документування, закривається, а частина — перепрофільовується. Відтак суспільству важливо розуміти, що робити в цій ситуації.

«Акцент має бути на тому, що допомагає вижити і зберігати ефективність. Це про максимальну солідарність та взаємну підтримку, і з боку держави теж. Також важлива консолідація державних та недержавних акторів для створення формату збереження інформації», — підкреслює Антон Дробович.

За словами науковця, за державою завжди залишатиметься документація, пов’язана з кримінальними переслідуваннями та реєстрами збитків. У випадку створення депозитарію або архіву війни є два варіанти розвитку подій: на державній базі із залученням громадянського суспільства та інших акторів до партнерства, і на приватній — коли до співпраці запрошується держава.

«Поки що обидва сценарії рівноцінні. Питання в тому, хто зможе вибудувати систему, взяти на себе відповідальність та забезпечити нормальну комунікацію. На кону — наше майбутнє, адже росія витрачає щорічно мільйони на пропаганду і переписування історії», — говорить Антон Дробович.

Публічні інтерв’ю відбуваються в рамках циклу подій, спрямованих на збереження пам’яті про війну. Наразі у просторі Музею «Голоси Мирних», розташованому у Музеї історії міста Києва, триває документаційний проєкт «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні».

Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова містить вже понад 130 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України. Розкажіть свою — на порталі Музею або на безкоштовній гарячій лінії 0800509001.