Під час війни психологічна підтримка не менш важлива, ніж піклування про фізичне здоров'я, адже пережите може глибоко травмувати людину. Одним з пріоритетів діяльності Фонду Ріната Ахметова є надання психологічної допомоги мешканцям України.
У 2014 році Фонд першим почав надавати психологічну підтримку жителям Донбасу. Сьогодні ж такої підтримки потребує ледь не кожна людина в країні.
У рамках проєкту «Голоси Мирних. Музей Фонду Ріната Ахметова» Фонд запускає цикл відеороликів із порадами кваліфікованої психологині.
Які прості дії допоможуть стабілізувати психічний і емоційний стан?
Як поводитися з дитиною в укритті?
Як правильно пояснити дитині, що означає сигнал тривоги?
На ці та інші запитання відповідатиме Марина Сорокіна, психологиня, психотерапевтка, екскоординаторка психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.
Допомога надається у рамках програми «Рінат Ахметов – Спасіння життя». За 16 років роботи Фонд Ріната Ахметова допоміг вижити 8 млн осіб, з них 3.5 млн врятовано на Донбасі.
З 2014 року 60 тисяч людей отримали якісну консультативну підтримку, 250 психологів пройшли навчання за курсом «Травма війни».
Наступна вікова категорія – це діти від 7 до 10 років. Особливістю цієї вікової категорії є те, що дитина усвідомлює смерть як незвортню. І звісно, у зв’язку з цим у неї може з’явитися маса запитань. Обов’язково давайте їй відповіді на ці запитання і не лякайтеся теми, яка виникає. Це така вікова особливість.
Також діти цього віку вже можуть встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Тому в діалозі з дитиною від семи до десяти ви можете вибудовувати таку форму: «Зараз відбувається ось це й це, а ми з тобою робимо це й це, щоб залишатися у безпеці».
Отже, особливості реагування дітей. Особливості реакцій. Перше, що варто відзначити, – знижуються когнітивні можливості. Пам’ять, увага та можливість концентруватися.
Особливий інтерес до теми смерті та інтерес до постраждалих або загиблих людей.
Також виникають різноманітні психосоматичні порушення. Це можуть бути розлади травлення. Це може бути нудота, різноманітні болі. Інколи у дітей навіть знижується зір.
З’являється агресивна поведінка. Агресія може виявлятися до дорослих, інших дітей, тварин. Або аутоагресивна поведінка, коли дитина завертає агресію на себе. І може себе дряпати або кусати, висмикувати вії, брови.
Дитина може почати гризти нігті, або у неї можуть з’явитися нав’язливі рухи. Це може бути і клацання пальцями, і різні повороти голови, підняття та опускання плечей вгору-вниз. Це, безумовно, не усвідомлені та не контрольовані дитиною рухи.
Також у дітей цього віку трапляється регрес.
Діти можуть відчувати досить велику кількість страху. Також можуть з’являтися тіки.
Як доросла людина може допомогти дитині. По-перше, за жодних обставин не присоромлюйте і не осаджуйте дитину. Це призведе лише до погіршення її стану.
Намагайтеся бути максимально спокійними і терплячими. Саме зараз дитині потрібні ваші розуміння та прийняття.
Відповідайте на запитання, які виникають у дітей. Намагайтеся разом грати, розмовляти та обов’язково додавайте рухову активність у своє повсякденне життя.