Виставка відкрилася в Києві, щоб розповісти історію конфлікту через голоси цивільних, повідомляє Музейна асоціація.
Одеський національний художній музей зазнав значних пошкоджень після того, як потрапив під російський ракетний удар у листопаді 2023 року. Це зображення показує музей до удару. (Wikimedia Commons)
ЮНЕСКО опублікувала список з 343 культурних об'єктів, які були верифіковані як пошкоджені з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.
До переліку увійшов 31 музей, а також 127 релігійних об'єктів, 151 будівля, що становлять історичний та/або мистецький інтерес, 19 пам'ятників, 14 бібліотек та один архів.
Цей список збільшився майже на 100 об'єктів з моменту публікації попередньої оцінки ЮНЕСКО навесні минулого року.
Найбільше постраждали регіони, де точилися найзапекліші бойові дії: Донецька область, що знаходиться на лінії фронту, зазнала найбільшої шкоди своїм культурним об'єктам - 88 об'єктів у списку, за нею йдуть Харківська область - 56 та Одеська область – 49.
Столиця країни Київ і навколишній регіон також зазнали значних пошкоджень, у списку — 39 об'єктів, як і Луганська область з 34 об'єктами.
Серед музеїв і галерей у списку — Меморіальний будинок-музей та маєток Михайла Коцюбинського в Чернігівській області, Іванківський музей і Київська картинна галерея в Київській області, а також Харківський художній музей і музеї образотворчого мистецтва, морський, археологічний та літературний музеї Одеси.
Список не деталізує ступінь пошкодження кожного об'єкта; за даними ЗМІ, багато з них зазнали значних пошкоджень, як, наприклад, Одеський національний художній музей, який потрапив під ракетний удар минулого листопада, а деякі з них були повністю зруйновані.
ЮНЕСКО проводить попередню оцінку пошкоджень культурних об'єктів, шляхом перехресної перевірки повідомлень про інциденти з кількох надійних джерел. Міжнародна організація також працює з партнерськими організаціями для розробки механізму "незалежної координації оцінки даних в Україні, зокрема аналізу супутникових знімків".
Вартість відновлення культурного та туристичного секторів України оцінюється в 9 мільярдів доларів, що більше порівняно з 6 мільярдами, передбаченими минулого року. ЮНЕСКО пообіцяла виділити 10 мільйонів доларів на відновлення культурного сектору країни.
Збереження історій
Тим часом у Музеї історії міста Києва відкрилася інтерактивна виставка, яка розповідає історію конфлікту через голоси цивільних.
Мультимедійна виставка "Голоси" включає відео, аудіо та фізичне мистецтво, а також артефакти часів війни, з метою передати як жах і трагедію конфлікту, так і силу та гідність цивільних, які пережили його.
Виставка включає п'ятиканальну інсталяцію з об'ємним звуком від композиторки Яни Шлябанської.
Інсталяція створена організаторами міжнародного арт-фестивалю Гогольфест та Музеєм "Голоси Мирних" — цифровим музеєм, заснованим у 2014 році Фондом Ріната Ахметова, який зібрав 100 000 історій про війну з моменту анексії Криму Росією десять років тому.
Музей "Голоси Мирних" працює з партнерами в Європі та Україні і підтримує документальне кіновиробництво, щоб розповісти світу про досвід українців.
На відкритті виставки минулого тижня Наталія Ємченко, член правління Фонду Ріната Ахметова, сказала: "Сьогодні для нас дуже важлива подія: Музей "Голоси Мирних" вперше вийшов в офлайн. Ми віримо, що ця ідея буде успішною. Музей є найбільшим проєктом зі збереження даних про війну. З 2014 року ми зібрали більше 100 000 живих історій".
Ємченко зазначила, що музей сподівається створити платформу "де ці ініціативи зможуть говорити, шукати спільні відповіді і поєднувати величезні обсяги даних у системи".
Серед нинішніх партнерів музею — Асоціація усної історії (США), Фонд Шоа Університету Південної Каліфорнії, Меморіал і музей Аушвіц-Біркенау, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, а також Музей історії міста Києва.
У Великій Британії розпочалася робота над посібником для музеїв з деколонізації України, метою якого є допомогти кураторам краще представити та контекстуалізувати історію країни.
Ініціатива реалізується Українським інститутом у співпраці з Музейною асоціацією Великої Британії (MA), Національними комітетами Міжнародної ради музеїв Великої Британії (ICOM UK) та України (ICOM Ukraine) за підтримки Британської Ради. Посібник має бути опублікований цього літа.