У Миколаєві під час вибухів літні люди пережили стрес. Підвищений тиск для багатьох є загрозою життю. Діти рятували батьків та заради них виїжджали з міст. Так вчинила і героїня цієї історії.

Ми три тижні були в Миколаєві, і от приїхали тиждень потому. У нас, у Миколаєві, дуже неспокійно, тому ми вирішили поїхати, щоб було якомога спокійніше жити й спати.

У Миколаєві не так спокійно, як в Івано-Франківську. У нас і тривоги постійно, і не спимо ночами, і обстріли на околицях, і вже і в місті були, тому вирішили поїхати. Поки що будемо тут, і дай Боже, швидше все закінчиться та повернемося в Миколаїв.

Повернутися до своєї рідної домівки, тому що в нас удома все: квартира, машина. Усе залишилося, так.

Тобто робота, усі вдома, тому за кордон не плануємо виїжджати. Прокинулися (о 5-й годині ранку було) від вибуху, тобто почули, що був вибух. Це в нас був аеродром «Кульбакіно». Звичайно, до поганого звикаєш швидко, тому що так у нас вийшло, що останній тиждень ми почали звикати до вибухів і спати під вибухи.

Тобто вже нервова система почала звикати. Мамо, не плач тільки. У мами, звичайно, високий тиск, тому вирішили виїхати, тому що вона дуже багато заспокійливого пила. Заради мами, заради батьків. Мені здається, що молоді можуть усе це пережити, а батьків шкода, звичайно. Тому ми вирішили переїхати сюди.