Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Валерія Валеріївна Охтирєва

«Зворушило, коли нас прийняли чужі нам люди»

переглядів: 198

Ми самі із Пологів. У нас до війни все було: робота була, квартира була. Все було добре: жили, планували. Але так сталося, що потрібно було виїхати. 

У перший день ми почули сирени. Наш мер почав щось публікувати, розповідати, що війна. Потім щось прилетіло, десь в центрі почалися якісь заворушки, а потім ми вже чули це все. Росіяни заїхали десь числа 4 березня.

Ми бігали в підвал, і зв’язку не було на той час. Світла не було, води не було, ми не знали, що буде з нами, коли ми виїжджали. 

Ми виїхали 6 березня, тому що там почалося вже дуже страшне. Ми навіть не уявляли, куди їдемо. Приїхали до Запоріжжя.

Дуже зворушило, коли нас прийняли чужі нам люди: взяли нас до себе додому. Просто так принесли продукти, речі. І коли ми по дорозі зупинялися десь ночувати, то також нам сильно дуже допомагали. Звісно, це все вражало приємно.

Зараз у нас роботи немає, нічого немає, і взагалі невідомо: що з домом, що з речами. Взагалі нічого не відомо. Головне, щоб війна скоріше закінчилася.

Коли перестануть це все робити, вбивати, коли наші прогонять їх, тоді і війна закінчиться.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Пологи 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки переїзд обстріли втрата роботи безпека та життєзабезпечення вода житло непродовольчі товари робота внутрішньо переміщені особи перший день війни окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій