Зоя прокинулася від вибухів 24 лютого о 4-й ранку. Через два дні дівчина виїхала до Черкаської області до рідних, але в Києві залишилися її батьки. На початку квітня Зоя вже повернулася до Києва, який тоді був наче містом з фільму жахів: безлюдним, зі звуками автоматних черг та бетонними блоками. Дівчина працює у Музеї Сергія Лифаря й відмічає сплеск цікавості до цієї персони та української культури у суспільстві.