Коли почалася війна, у мене був вихідний і я пообіцяла дитині відвести її до садочка, зазвичай це робить бабуся. Але зранку ми пркинулися від вибухів, атакували аеропорт Дніпра.

Був страх за дітей, невідомість що буде далі і думки де бомбосховище. Війна показала що діти - наше майбутнє і потрібно цінувати кожну мить, нажаль з чоловіком розійшлися, погляди не співпали. Вразила допомога людей, коли дитина та бабуся потрапили під вибух.

Працюю там, де і до війни, в "Епіцентрі". У нас з початку війни у всіх на руках пов'язані ниточки-оберіги, ми їх не знімаємо і досі.