63-річна Тетяна Снежко загинула під час наступу російської армії на Маріуполь 22 березня 2022-го. Тоді ж обірвалося життя її чоловіка Cтепана.

Знайшли біля будинку – вона лежала обличчям вниз

Сім’я жила на вулиці Куїнджі. 17 березня у їхню багатоповерхівку було перше влучання із танка. Чоловік Тетяни хворів, він не міг сам, проте благав дружину – спускатися до підвалу. Тетяна ж не могла його покинути.

«Ввечері 18 березня після чергового обстрілу у будинку почалася пожежа на 12 поверсі. Неймовірними зусиллями, за допомогу стільця із коліщатками, моя мати через завали по сходах змогла спустити батька на 8 поверх. Там вони залишилися у загальному коридорі за ліфтами, сусід допоміг принести дерев'яні піддони, з яких зробили ліжко для тата», – розповів син В’ячеслав.

Про те, що відбувається, Тетяна розповідала синові по телефону. Їхній будинок був єдиним місцем у районі, де ловив зв'язок.

«Весь час мати казала про себе і батька «ми», «нас», «нам», тобто у множині, але в останній смс, яка дійшла до брата о 5 ранку 22 березня, мати вже писала, що сподівається, що їй хтось допоможе вранці, якщо вона буде жива», – сказав син.

Ввечері 21 березня на п'ятому поверсі розпочалась масштабна пожежа після обстрілу з танка. Сходи з шостого по другий поверх були зруйновані. Люди потрапили в пастку.

Тетяну знайшли вранці 22 березня біля будинку – вона лежала обличчям вниз. Поряд була валіза з речами і документами. Та знайомі Тетяни тоді не мали змоги забрати її – місто дуже обстрілювали. А пізніше того ж дня валізи вже не було. Як Тетяна опинилася внизу – рідним невідомо.

«Казали, що вона начебто намагалася спуститися на простирадлах і зірвалась… Але на фото будинку їх не видно. Також її могло викинути вибуховою хвилею. Можливо, вона сиділа на балконі з протилежної сторони і там можна було дихати. Інші люди казали, що це не схоже на те, як людина загинула від падіння і що скоріш за все загинула від кулі снайпера… Але як ж вона тоді спустилася вниз?» – розмірковує син.

Тетяна Снежко народилася і жила в Маріуполі. До 2016-го працювала на металургійному комбінаті черговою залізничної станції. Зі Степаном одружилася у 1984 році. Пара виховувала двох синів.

«Мама була доброю господинею. Прикрасила квітами подвір'я будинку. Завжди піклувалася про близьких. Під час обстрілів готувала їжу для людей, ділилася останніми продуктами. Так склалося, що з 2001 року почала доглядати близьких: спочатку батька, потім свою бабусю, потім іншу, потім свекруху і наприкінці життя – до останнього свого дня доглядала батька, була з ним до кінця», – розповів син.

У Тетяни Снежко залишились двоє синів та троє онуків.

Історія з instagram каналу Victims of russia.