Обстрілювати Нікополь починали поступово, – згадує Ганна. Спочатку били вночі, потім іноді серед дня, а тепер уже снаряди вибухають цілодобово. Найстрашніше було, коли з вікна довелося спостерігати, як падають фосфорні бомби. Через півроку життя у відносно спокійних умовах син Анни досі боїться різких і гучних звуків.