Добрий день! Я, Червяков Сергій, пенсіонер, мені 68 років. Живу в Україні, у місті Харкові, під ракетними обстрілами. Під час війни нікуди не виїжджав.
Думаю про майбутнє нашого зруйнованого міста. Хочу вчитися на «3-д візуалізатора будівництва». Після чого я зможу працювати з дому. З моїми хворими ногами, це дуже важливо. Але грошей на навчання нема. Мій син Сергій, робив на заводі ім. Малишева. Отримав травму ноги 10-го квітня, досі не робить, лікується. Його дружина Катерина, студентка Державного біотехнологічного університету. Усі разом, з березня 2022 року, ми волонтери з підтримки харчуванням одного з наших загонів ЗСУ.
Із засобів існування нашої сім’ї маємо тільки мою пенсію. Вже є борг перед банком, не вистачає грошей заплатити за комунальні послуги та за харчування.
.png "Імена")
