У перший день війни я як староста Старостинського округу зрозуміла, що треба забезпечити людей всім необхідним. Було дуже страшно. З усіх боків летіли ракети. 

Я почала докладати всіх зусиль, щоб евакуювати людей, оскільки обстріли не припинялися. Жителі гинули, отримували важкі поранення. Також я відповідала за підвезення гуманітарної допомоги для тих, хто залишався в підвалах.

У селі не було світла, води й газу.

Із села я виїжджала однією з останніх. Зараз живу в Жовтих Водах. Продовжую свою роботу як староста. Допомагаю всім переселенцям з Бахмута та свого округа. Я сподіваюсь, що колись ми всі повернемось у відновлений Бахмут.