У перший день війни я як староста Старостинського округу зрозуміла, що треба забезпечити людей всім необхідним. Було дуже страшно. З усіх боків летіли ракети.
Я почала докладати всіх зусиль, щоб евакуювати людей, оскільки обстріли не припинялися. Жителі гинули, отримували важкі поранення. Також я відповідала за підвезення гуманітарної допомоги для тих, хто залишався в підвалах.
У селі не було світла, води й газу.
Із села я виїжджала однією з останніх. Зараз живу в Жовтих Водах. Продовжую свою роботу як староста. Допомагаю всім переселенцям з Бахмута та свого округа. Я сподіваюсь, що колись ми всі повернемось у відновлений Бахмут.