Наша історія, як і у тисячі українців. Жили, вчилися, будували своє майбутнє, поки нас не прийшли "визволяти". Моя дитина навчалася у музикальній школі та відвідувала секції вільної боротьби, додатково поглиблено вивчав англійську мову та математику. А потім бачив літаки, які скидали бомби на Бахмут, і дуже боявся. Наразі я не в змозі забезпечити розвиток своєї дитини. Немає слів, щоб висловити, що я відчуваю.

Найважче - це втрата житла, роботи, змоги навчатися у своєму місті. Було вкрай важко адаптуватися та звикати на новому місці, бо в тебе немає навіть своєї тарілки.