Я працювала вчителем, готувалася до уроків, і 24 лютого, як завжди, пішла до школи зранку. Але вже уроків не було.

Почалося життя у війні. Дуже важко та страшно було під час бомбардування нашого району літаками. Ми переїхали до підвалу, жили там два тижні, економили їжу. Потім нам допомагали волонтери. Мої діти, слава богу, виїхали у більш безпечне місце.

Зараз сподіваюся, що продовжу роботу вчителем, бо стало вже легше: ми виїхали з-під обстрілів. У мене є фото з підвалу, де ми переховувалися, та іконка Божої Матері, яку я забрала, коли тікала під час бомбардування. Це - мої символи війни.