Володимир як творча людина дуже емоційно ставиться до того, що відбувається в Україні після початку повномасштабного вторгнення. Він не виїздив з Києва, і разом з тими, хто лишився, пережив той період, коли столицю майже взяли в кільце. Володимир вважає, що кожен має бути на своєму місці. Битися з ворогом можна і в театрі, даруючи глядачам правильні ідеї, які несуть любов.