Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Тетяна Рябущиць

"Жодних вцілілих дверей, дві розірвані стіни"

переглядів: 147

«Державна служба якості освіти України та управління Державної служби якості освіти у Київській області діляться історіями вчителів закладів освіти, які в непростих обставинах надихають дітей продовжувати навчання»

Тетяна Рябущиць

Директор Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсного центру» Бородянської секлищної ради Бучанського району.

Жодних вцілілих дверей, дві розірвані стіни

Постріли, вибухи, техніка, плач, сльози, розпач, невідомість, відсутнє світло обмежений зв'язок.

Педагогічні працівники, тікаючи від окупації та авіабомбардувань, виїжджають на захід України, а далі за кордон. Технічні працівники залишаються в окупації.

Лише виїхавши на безпечні території працівники ІРЦ почали відновлювати зв'язок з батьками дітей з ООП, що перебували на обліку в ІРЦ. З дітьми, яким надавалися корекційні заняття в установі, надавалися консультації, допомагали влаштуватися до інклюзивних груп, класів в інших містах. За запитами батьків надавали адреси найближчих до них ІРЦ.

Пишаюсь усіма нашими колегами, щиро їм вдячна за підтримку наших дітей, нікому й ніде не було відмовлено в наданні допомоги.

Як тільки закінчилася окупація Бородянки, через два дні я вже була на робочому місці. Розпач, жах, апатія та відчай. Будівля установи зазнала значних руйнувань. Дах розбитий обламками багатоповерхових будинків, жодного вцілілого вікна, жодних вцілілих дверей, дві розірвані стіни, на підлозі лежали всі підвісні стелі, осипалася плитка зі стін. У кожній кімнаті все розкидано, розбито. Техніка відсутня, методики розкидані, архівовані документи, журнали, печатки зникли. Корекційне обладнання понівечене, розламане. В приміщенні перебували окупанти, використовували його у власних цілях.

Селище понівечене, будинки розбиті, люди налякані. У працівників нашої установи за цей період часу були загиблі родичі, дехто лишився без домівки та без речей.

Але руки не опустилися, за допомогою волонтерів було підлатано дах, прибрано в приміщенні, відновлені стіни та стелі, люди з дому повіддавали стареньку оргтехніку, дидактичні ігри , іграшки та інші такі потрібні речі.

Повернулися працівники, відновили роботу у звичайному режимі, лише з дотриманням безпечних умов.

На даний час проводяться корекційні та розвиткові заняття, відбуваються консультації як для батьків так і для педагогів. Відновилася спільна робота команд супроводу, відбуваються обстеження дітей у закладах освіти за участю наших фахівців.

Вже проведено 16 комплексних оцінок розвитку, працюємо в шаленому темпі, маємо допомогти вчасно розпочати навчання дітей з особливими освітніми потребами в закладах освіти.

Організовуємо свій простір, відновлюємо документацію, беремо участь в онлайн-семінарах, плануємо подальшу діяльність, вносимо зміни до плану роботи установи, адже за цей час пріоритети та завдання значно змінилися. Віримо в Збройні Сили України! Все буде України".

Управління Державної служби якості освіти у Київській області ділиться історіями директорів закладів освіти, які в непростих обставинах надихають дітей продовжувати навчання.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Бородянка 2022 Текст Історії мирних жінки психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення освіта робота діти перший день війни 2022
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій